Міністерство житлового будівництва та розвитку міст і сіл: надалі посилити розбудову інфраструктури доступності у містах

Для повного впровадження Закону про створення безбар’єрного середовища, подальшого підвищення якості міської безбар’єрної інфраструктури та координації розвитку зручних для людей похилого віку об’єктів, що забезпечить створення безпечного, зручного, безперервного, інклюзивного та доступного середовища, сприятливого для старшого покоління, Міністерство житлової політики та розвитку сільських і міських територій нещодавно опублікувало «Повідомлення про подальше посилення будівництва міських безбар’єрних об’єктів». Повідомлення охоплює десять ключових напрямків.

По-перше, необхідно суворо дотримуватися стандартів інженерного будівництва. У випадку нових, реконструйованих або розширених проектів, що стосуються житлових будинків, житлових районів, громадських будівель, громадських просторів, міських доріг та іншої інфраструктури, важливо здійснювати нагляд і надавати методичне керівництво відповідним учасникам проекту — таким як підрядники з інженерних робіт, проектанти, будівельні компанії та контролюючі організації — для неухильного дотримання відповідних стандартів, зокрема «Загального кодексу доступності в будівельній та комунальній інженерії», «Кодексу проектування доступності» та «Кодексу будівництва, приймання та обслуговування об’єктів доступності». Це забезпечить планування, проектування, будівництво, перевірку та введення в експлуатацію об’єктів доступності одночасно з основним проектом, а також їх безперебійну інтеграцію й зв’язок з навколишніми засобами доступності.

По‑друге, підвищити якість проектування доступних об’єктів. Додатково вдосконалити рівень деталізації наповнення з питань доступності у попередньому проектному документі для будівельних та муніципальних інфраструктурних проектів; сприяти розробці спеціалізованих проектів доступності, чітко визначаючи вимоги до доступних шляхів пересування та конфігурацій об’єктів — зокрема щодо розташування, кількості, площі, вибору та колірної гами. Сприяти включенню окремого розділу про проектування доступності у конструкторську документацію, надаючи детальні описи проекту та, за необхідності, комплексні монтажні креслення й докладні виконавчі деталі для ключових елементів. Застоювати замовників проектів та проектні організації запроваджувати передові концепції та технології, обирати продукти та матеріали, які є безпечними, довговічними, функціонально доцільними та мають високі експлуатаційні характеристики, а також створювати доступні об’єкти, зручні у користуванні, орієнтовані на системний підхід, інтелектуальні та гармонійно інтегровані з навколишнім середовищем.

По-третє, забезпечити ретельне будівництво безбар’єрних об’єктів. Необхідно здійснювати нагляд і надавати методичні вказівки органам будівництва, проектування, підрядним та контролюючим органам щодо виконання ними своїх основних обов’язків. Замовник проекту має виконувати координаційну та планувальну функцію, включивши фінансування будівництва безбар’єрних об’єктів до попереднього та остаточного бюджетів проекту, аби забезпечити достатнє виділення ресурсів на проектування й будівництво, а також гарантувати неухильне дотримання проектувальниками та виконавцями відповідних стандартів щодо безбар’єрної інфраструктури. Проектні організації повинні проводити ґрунтовні технічні інструктажі з питань будівельних креслень, чітко визначаючи розміри, місця розташування та способи монтажу безбар’єрних об’єктів і вказівників. Підрядники, враховуючи специфічні умови кожного об’єкта, мають розробляти індивідуальні плани організації будівництва, виконувати роботи відповідно до документації будівельних креслень та чинних технічних стандартів, забезпечуючи таким чином якість будівництва безбар’єрних об’єктів. Контрольні органи мають посилити перевірку якості та нагляд як за процесом будівництва, так і за використовуваними матеріалами та виробами.

По‑четверте, проводити спеціалізовані інспекції. Сприяти інтеграції цих заходів з оцінками міського здоров’я та іншими ініціативами для виконання цільових оцінок об’єктів міської доступності. Зосереджуватися на ділянках громадського простору з великим потоком людей та високою завантаженістю — таких як муніципальні дороги й супутня інфраструктура, парки, зелені доріжки, площі, громадські парковки та окремо розташовані громадські туалети, — а також на житлових районах і будинках. Виходячи з місцевих умов, відповідно визначати обсяг та цільову групу таких спеціалізованих інспекцій, систематично проводити інвентаризацію доступних шляхів, бордюрних пандусів, тактильної плитки, пандусів для інвалідних візків, входів і виходів, доступних паркувальних місць та інших об’єктів, пов’язаних з пересуванням, а також доступних туалетів і інших сервісних зручностей. Виявляти існуючі проблеми та недоліки в інфраструктурі міської доступності й створювати журнал відстеження проблем.

По‑п’яте, посилити застосування результатів фізичного обстеження. На основі висновків спеціальних оцінок доступності у містах науково формувати цілі та завдання щодо будівництва та модернізації інфраструктури доступності, а також у взаємодії з такими ініціативами, як реконструкція старих міських житлових кварталів та розвиток комплексних спільнот, розробляти річні плани проектів інфраструктурних об’єктів, пов’язаних з доступністю, з урахуванням місцевих умов. Перевагу слід надавати встановленню ліфтів у існуючих багатоповерхових житлових будинках, особливо у старих міських районах; заохочувати встановлення ліфтів на пішохідних переходах та підземних перехідниках у головних транспортних артеріях, торгових районах та великих житлових масивах; а також відповідно виділяти паркувальні місця для автомобілів на новій енергії, придатні для людей з обмеженими можливостями. Щодо об’єктів, які за результатами оцінки визнані непридатними для модернізації інфраструктури доступності, необхідно вжити відповідних альтернативних заходів.

По‑шосте, посилити дослідження, розробку та впровадження нових технологій і продуктів. Забезпечити заохочення місцевостей, що мають відповідні умови, до інтеграції інформації, пов’язаної з доступністю, у платформи міського оперативного та управлінського обслуговування та інші цифрові системи, у поєднанні зі спеціалізованими оцінками та перевірками доступності, таким чином підвищуючи точність і вдосконаленість управління об’єктами доступності. Посилити зусилля щодо подальшого розвитку досліджень у сфері технологій, сприятливих для людей з обмеженими можливостями та літніх людей, а також стимулювати інновації у сфері продуктів, сприяючи перетворенню науково-технічних досягнень у практичне використання. Забезпечити заохочення розробки та впровадження модульних та інтелектуальних технологічних рішень, поглибити інтеграцію інформаційних технологій з інфраструктурою доступності, а також покращити безпеку, системну функціональність, зручність та комфорт таких об’єктів, таким чином сприяючи широкому запровадженню нових технологій, продуктів та матеріалів.

По-сьоме, посилити управління перевірками будівельних креслень. Проводити суворі перевірки проектної документації згідно з чинним законодавством та нормативними актами щодо розвитку доступного середовища, а також зобов’язковими стандартами у сфері будівництва. Сприяти включенню дотримання стандартів зі створення об’єктів доступності до переліку інспекційних заходів, поряд із перевірками якості геодезичних та проектних робіт.

По‑восьме, покращити управління прийманням об’єктів у експлуатацію. Проводити приймання об’єктів у експлуатацію в строгій відповідності з відповідними законами, нормативними актами та стандартами будівельних робіт щодо створення безбар’єрних об’єктів, забезпечуючи, щоб такі об’єкти перевірялися та приймалися одночасно з основним проектом. Забороняється вводити в експлуатацію будь-які безбар’єрні об’єкти, які не пройшли приймання або не відповідають вимогам приймання.

По-дев’яте, забезпечити виконання обов’язків з утримання та управління об’єктами. Закликати власників або управителів об’єктів доступності виконувати свої зобов’язання, ремонтувати або замінювати пошкоджені об’єкти та системи ознакування, модернізувати й оновлювати ті, що потребують змін, а також усувати будь-яке несанкціоноване займання таких об’єктів, забезпечуючи таким чином їх належне функціонування та безпечне використання. Проводити законні перевірки дотримання власниками або управителями обов’язків із утримання та управління, а також суворо розслідувати та вирішувати всі випадки порушення відповідних законів і нормативних актів.

По-десятому, використовуйте механізми суспільного контролю. Заохочуйте розробників проектів запрошувати представників осіб з інвалідністю та людей похилого віку, а також організації, таких як Федерація осіб з інвалідністю та Асоціація літніх громадян, до участі у консультаціях та практичних випробуваннях на стадіях планування, проектування та приймання нових, реконструйованих і розширених будівельних об’єктів, активно враховуючи їхні зауваження для впровадження покращень. Крім того, закликайте громадян повідомляти про проблеми, пов’язані з будівництвом та використанням безбар’єрних об’єктів — через телефонні дзвінки на гарячу лінію, онлайн-карти, міні-програми та інші канали — надсилаючи фотографії й дані про місцезнаходження, забезпечуючи оперативне реагування для своєчасного вирішення питань, таким чином створюючи замкнутий механізм «визначення проблеми–виправлення–зворотній зв’язок».